- освідчувати
- —————————————————————————————осві́дчуватидієслово недоконаного видудіал.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
освідчувати — ую, уєш, рідко освідча/ти, а/ю, а/єш, недок., осві/дчити, чу, чиш, док., перех. і неперех., діал. Оповіщати, повідомляти … Український тлумачний словник
освідчати — див. освідчувати … Український тлумачний словник
освідчити — див. освідчувати … Український тлумачний словник
освідчування — я, с. Дія за знач. освідчувати … Український тлумачний словник
мати — I тері, ж. 1) Жінка стосовно дитини, яку вона народила. || Жінка, що має або мала дитину. || перев. як прикладка, перен. Про що небудь дуже близьке, рідне. •• Ма/ти одина/чка жінка, яка народила дитину (дітей) поза офіційним шлюбом і виховує її… … Український тлумачний словник